Невірний чи невіруючий

 Усі добре відомі українські переклади Біблії (Огієнка, Хоменка і Турконяка) перекладають вислів Ὦ γενεὰ ἄπιστος у Євангелії від Св. Марка 9:19, як роде невірний.  Навряд чи такий переклад має право на життя в нашому контексті, адже слово невірний у сучасній українській мові стосується радше браку відданості, зрадливості, а не довіри, на якій тут ставить наголос Христос. Тож слово ἄπιστος доречніше перекласти як невіруючий або ж у країньому разі як безвірний.  Саму фразу Ὦ γενεὰ ἄπιστος я радив би усім проповідникам і богословам, перекладати як роде невіруючий.

Син чи дитина

     "А Ісус, віру їхню побачивши, каже розслабленому: "Відпускаються, сину, гріхи тобі!" (Євангеліє від Св. Марка 2:5). Такий переклад Євангельського вірша наводить доктор Огієнко. Подібним чином надає переклад цього вірша і, напевно другий за популярністю в Україні, переклад отця Хоменка. Проблема в перекладі цього вірша стосується грецького слова τέκνον, яке і доктор Огієнко, і доктор Хоменко з якихось причин вирішили перекласти словом син. Переклад Нового Заповіту доктора Турконяка теж використовує слово син.
     Проте грецьке слово τέκνον середнього роду і має значення дитина, дитя якщо ми хочемо теж використати середній рід. До речі, Патріарх Філарет у своєму перекладі використовує слово чадо, що є синонімом слова дитя у церковнослов'янських барвах. Такий переклад ліпший від трьох попередніх, хоча й здійснювався, наскільки нам відомо,  не з грецького оригіналу, а з російського Синодального перекладу. Для тих, хто волів би використовувати сучасну українську мову, доречніший переклад може бути такий: "А Ісус, віру їхню побачивши, каже розслабленому: "Відпускаються, дитино, гріхи тобі!"

Правда чи праведність - Ісаї 45:24

    

   Українські перекладачі Біблії, принаймні в ХХ столітті, мали тенденцію до перекладу слів, які в грецькій мові означають "праведність" перекладати словом "правда". Така само тенденція стосується і єврейського слова צְדָקָה, яке несе в собі поняття праведності та справедливості і, відповідно, його варто перекладати, як "праведність". 

       Так, наприклад, український переклад Іваном Огієнком Ісаї 45:24 варто викладати "й Мені скаже: Тільки в Господі праведність та сила! Прийдуть до Нього та засоромляться всі, що на Нього запалюються". Сподіваємось, що в новому перекладі о. Рафаїла Турконяка всіх цих недоречностей у перекладі не буде.  

Благодатна чи сповнена благодаті?

 

     Сьогодні в багатьох церквах будуть лунати слова з Євангелія у такому перекладі: "Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!" (Євангеліє від Св.Луки 1:28). З якоїсь причини доктор Огієнко (як і доктор Хоменко) вибрав термін "благодатна" наче Марія є одним із джерел благодаті, що може відповідати богослов'ю, якого вони притримувалися, але не відповідає оригіналові Писання грецькою мовою. В оригіналі використовується слово "кехарітомене", яке перекладається як "наділена благодаттю" або "обдарована благодаттю".  Через це переклад отця Турконяка правильніший: "Радій, сповнена благодаті! Господь з тобою, благословенна ти між жінками".  Богословам побажаймо частіше заглядати в єврейський і грецький оригінали Писання. А перекладачам  - не піддаватися власним уявленням про богослов'я, а перекладати винятково натхненний Богом текст.

Проблема в перекладі Івана 6:28

        До уваги проповідників, які користуються перекладом доктора Івана Огієнка (митрополита Іларіона): 28 вірш 6-го розділу Євангелія від Івана перекладено: "Сказали ж до Нього вони: "Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі?"  Грецький оригінал тексту не має дієслова почати. Натомість в тексті сказано: "Eipon oun pros autov, Ti poioumen ina ergazwmeqa ta erga tou Theou", тобто: Сказали ж до Нього вони: "Що маємо чинити, аби робити діла Божі?" Переклади о. Хоменка та д-ра Турконяка у цьому сенсі більш достовірні, ніж згаданий мною переклад д-ра Огієнка.   Переклад о. Хоменка: "Вони ж мовили до Нього: "Що робити нам, що діла Божі чинити?"  Переклад д-ра Турконяка: "Запитали в Нього: "Що нам робити, аби чинити діла Божі?"

Теотокос

    
     В одному з художніх перекладів читаю: "Свята Теотокос!  Чи ти ясновидиця? Ти читаєш мої думки!"...
     Термін Теотокос (Theotokos) використовується в багатьох західних творах, у той чи інший спосіб, пов'язаних із богослов'ям, релігією тощо.  Інколи його перекладають, як Мати Божа, хоча насправді це - не переклад, а синонім до слова Теотокос.     Термін Теотокос - грецького походження і він означає Богородиця. Через це варто було перекласти перший вигук таким чином: "Свята Богородице!"

Лихий, злий чи поганий в Об'явленні 2:2

   Після дуже тривалої перерви, повернемось до питання підготовки проповідей в пору Великого посту та питань перекладу певних віршів/слів українською мовою з грецького Новгого Заповіту. Сьогодні мою увагу привернув текст в Об'явленні 2:2. Переклад Івана Огієнка перекладає цей вірш таким чином: "Я знаю діла твої, і працю твою, і твою терпеливість, і що не можеш терпіти лихих, і випробував тих, хто себе називає апостолами, але ними не є, і знайшов, що фальшиві вони."  Переклад Хоменка звучить таким чином: "Знаю діла твої і труд твій, і терпеливість твою, і - що не можеш переносити злих; і ти випробував тих, які звуть себе апостолами, а не є ними, і знайшов їх ложними". Деякі лютеранські коментатори воліють перекладати слово, яке Огієнко перекладає лихих, а Хоменко - злих, як поганих (у моральному сенсі цього слова). Можливо, коментатори мають рацію, адже грецьке слово, яке використовується в даному тексті - kakous. В даному контексті, Lenski, зокрема вважає, що його можна перекласти і як непотрібних, у сенсі які не приносять ніякої користі, не придатні ні на що добре, або навіть "мертві душі".  До слова, новий переклад Нового Заповіту використовує в даному місці слово злий, як подібне слово використовують і чимало англійських перекладів. Хоча зумисно злий це, зазвичай poneiros. Кінцевий вибір слова, звичайно - за богословами та проповідниками.